 У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника. Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. Цього свята немає в жодному календарі. Воно буває лише раз у житті кожної людини, кожного з нас. Для більшої частини учнів це просто оповіщення про прихід шкільних канікул. Майже всі радіють цьому довгоочікуваному дню. Три місяці свободи від строгого розпорядку дня, ранніх пробуджень, підручників і контрольних. На три довгих місяці можна забути про парти, вчителів і уроки. Але для деяких закінчення шкільного року пов'язано не тільки з радістю, але і з побоюванням, легким смутком, надіями … Для тих, хто цього року закінчує школу, останній дзвоник є відліком початку найбільшої зміни в житті. Вони начебто і не зовсім дорослі ще, але вже й не діти. Попереду ще море тривоги у вигляді випускних та вступних іспитів.
Випускники більше не стоятимуть біля дошки, не бігатимуть і не сперечатимуться на галасливих перервах. Останній дзвоник у школі – це водночас і перший дзвоник дорослого життя для кожного випускника.
Щиро вітаємо наших випускників із закінченням середньої освіти.
Нехай буде багато щастя, кохання, посмішок, радощів. І зовсім трішки сліз, розчарувань. Нехай кожен з вас знайде себе у хорошій і потрібній справі, щоб можна було безбоязно дивитися у майбутнє.
Тож щасливої долі і щастя доволі, дорогі випускники!!!
|
